Бля, ребят, слушайте, я сегодня такой историю накатать хочу, что вам пиздец снесет крышу! Все дело было летом, когда целый день сидеть дома и дрочить под одеялом уже надоело. И тут мне в голову пришла идея: "Да хуй с ним, давай по канавам поездим на авто Васьки, а лучше на дрифт поднимемся! Может там и закладки будут и анаша, и можно будет дунуть, пока мухоморы не съела!"
Ну, я, конечно, подумал, что на бензин денег нет, а Васька кроме как на ментовской закладке ничего не катает. Пришлось позвонить своему старому другу Мишке, который занимается подобными вещами. Он скинул мне адрес одного киллера, который занимается продажей кодеина, снега и всяких других радостей для души.
Я, блять, туда поехал, думал, что меня там кидала ждет, но в итоге все оказалось норм. Киллер сказал, что у него есть много интересных вещей, и я выбрал пару закладок кодеина, чтобы попасть в кайф хоть один раз в жизни. И знаете, что? Этот мудак еще и мухоморы предложил, типа, натуральный наркотик, нарисовал какие-то пиздатые картинки и сказал, что можно космос забивать на них.
В общем, я забрал свои пакетики с закладками и мухоморами, наехал на дом к Ваське, где уже собрались наши пацаны. Все были в предвкушении адреналина и приключений, но никто не знал, что у меня в рюкзаке лежат настоящие сокровища. Ага, я имел ввиду закладки и мухоморы, думайте о чем хотите!
Как только поехали на дрифт, я достал свои закладки и предложил всем попробовать. Васька на первом месте согласился, он вообще безбашенная тема, всегда готов рискнуть. Начал он с дунуть мои закладки и, блять, глаза его загорелись, он стал смеяться и агриться одновременно. Весь дрифт стал для него настоящим космосом, словно он летает на хрен знает чем!
Когда пришла моя очередь, я тоже не стал анашу откладывать и дунул изо всех сил. В голову полезла какая-то муть, словно я оказался в параллельной реальности. Я видел, как машина Васьки крутится и дымится, словно она летит на другой планете. Это было просто охуенно, ребят, словами не передать!
А еще в рюкзаке лежал мой снег, который я решил попробовать после закладок. Как только началась суета с рулем, я достал свою зеленую пачку и подумал: "Что может быть лучше, чем посмотреть на весь этот снег и попасть в кайф?".
Но, блять, не тут-то было! Как только я плюнул в носок этот белый порошок, у меня глаза на лоб полезли, руки дрожать начали, а мурашки по всему телу побежали. Блять, такого кайфа я в жизни не получал, это была просто охуенная капля счастья! Весь дрифт искрился, словно мы все стали героями фильма "Форсаж"!
Но, как это обычно бывает, все хорошее быстро кончается. Наша группа врезалась в другую машину, когда Васька попытался сделать еще один дрифт. Хорошо, что никто серьезно не пострадал, но Васька, бедняга, оказался в больнице с переломами. Теперь он ходит с косыми ногами, ага, настоящий дрифтер!
В общем, ребятки, все, что я хочу вам сказать, это то, что не стоит забывать о мере во всем.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
